Безпечний інтернет

“Інтернет – це така ж реалія нашого життя, як телефон або телевізор. Далеко не всі українські батьки усвідомлюють, наскільки важливу роль відіграє Інтернет в житті їхніх дітей. Їм варто прийти до розуміння, що вони несуть таку ж відповідальність за поведінку своїх дітей в інтернеті, як і на вулиці або в метро. Інакше вони можуть зіткнутися із цілком реальними результатами віртуального спілкування”

Ірина Колесник, дитячий і сімейний психолог, консультант Психологічного центру особистісного та професійного розвитку ALTERA.

Тривожні цифри (за матеріалами досліджень Всеукраїнського соціологічного дослідження, яке було проведене Інститутом соціології НАН України в 2009 році):

• понад 28% опитуваних дітей готові надіслати свої світлини незнайомцям у Мережі;

• 17% без коливань діляться інформацією про себе і свою родину (адреса, професія, графік роботи батьків, наявність цінних речей у домі тощо);

• 22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих;

• 28% дітей, побачивши в Інтернеті рекламу алкоголю або куріння, хоча б один раз спробували їх купити;

• 11% − спробували купувати наркотики;

• близько 14% опитуваних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги;

• лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина,

• тільки 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, як “дорослий” контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність тощо.                                                         Другого вівторка лютого щороку в Україні проходить День безпечного Інтернету. Вперше ідея відзначати цю дату була висунута Єврокомісією ще у 2004 році, а функції основного координатора руху були покладені на Insafe – європейську мережу організаційних центрів з пропаганди безпечного, свідомого користування Інтернетом та мобільним зв’язком.

Україна долучилася до цього процесу лише в 2008 році. Тоді була створена Коаліція за безпеку дітей в інтернеті. Цього року Коаліція в якості свого пріоритету висуває роботу з батьками та вчителями. Фішинг, кардинг, грумінг, булінг, мобінг – з урахуванням одного з найнижчих у Європі рівнів проникнення інтернету в Україні ці терміни мало для кого несуть змістовне навантаження. Хоча без з’ясування їхнього змісту і мови не може бути про підключення домашнього комп’ютера до інтернету.